• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Методична Рада
  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ

МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК

Відповідно до п.6.2. Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31 жовтня 2011 року № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1311/20049: « педагогічним працівникам, яким встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», присвоюється педагогічне звання «викладач-методист», якщо вони уклали підручники, навчально-методичні посібники та розробки, що пройшли апробацію, схвалені методичними установами відповідного рівня та запроваджені в організацію навчально-виховного процесу».

У представлених рекомендаціях наведено вимоги до структурних елементів матеріалів методичних розробок, розміщено оцінний лист, відповідно до якого проводиться вивчення та оцінка, тобто експертиза, методичних розробок .

Матеріли педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів області рецензуються фахівцями, проходять методичну експертизу в методичному кабінеті навчальних закладів мистецтва і культури при департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної держаної адміністрації, за умови схвальної оцінки рецензентів.

Вимога про обов’язкову підготовку методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «викладач-методист» Типовим положеннямне передбачена. Атестаційна комісія під час атестації педагогічного працівника, який має це педагогічне звання, може прийняти рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність.

І.ПОРЯДОК ПОДАННЯ МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК

Підставою для розгляду методичної розробки викладача–претендента на присвоєння (підтвердження) категорії або педагогічного звання є надання комплекту документів відповідно до таких вимог:

1. Навчальний заклад на методичній (педагогічній) раді розглядає апробовану та рецензовану методичну розробку викладача–претендента. За умови прийняття позитивного рішення готує висновок (витяг з протоколу) про педагогічну та методичну діяльність викладача у контексті реалізації основних педагогічних ідей, викладених у методичній розробці.

Лист-подання (обсяг – до 1 друкованої сторінки) подається на бланку закладу за підписом керівника установи. Матеріали оформлюються та подаються на паперових носіях.

Лист-подання

щодо розгляду та схвалення методичної розробки педагогічного працівника, який претендує на присвоєння (підтвердження) категорії або педагогічного звання.

Штамп Секретарю атестаційної комісії ІІІ рівня при департаменті з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації ПІП______________________

________________(назва закладу, який подає матеріали) порушує клопотання перед атестаційною комісією ІІІ рівня при департаменті з питань культури. національностей та релігій облдержадміністрації щодо розгляду матеріалів та схвалення методичної розробки педагогічного працівника ________________(ПІП, посада), який претендує на присвоєння (підтвердження) категорії або педагогічного звання на тему ___________________________(назва розробки).

Методична розробка апробована (або вивчена) на базі __________________________________________________________________

(навчального закладу (ів) району (міста), області) і сприяла позитивній динаміці змін якості навчально-виховного процесу у зв’язку з професійною діяльністю ______________________________(ПІП викладача).

Розглянуто та обговорено на методичній (педагогічній) раді закладу (протокол від____________ №____).

Голова методичної ради_______________________

печатка ( підпис)

2. Методична розробка подається в 2-х екземплярах. Кожна сторінка має бути пронумерована. При використанні джерел обов’язково вказувати посилання на них у відповідності до існуючих вимог.

Правила оформлення бібліографічного опису джерел

З липня 2007 року набув чинності новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Алгоритм оформлення статті з періодичного друкованого видання:

Один автор:

Прізвище ініціали автора. Назва статті. / ім’я, по батькові автора або ініціали прізвище автора // Назва книги, журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.

Наприклад:

Водинець І. М. Дедактичні матеріали на уроках музичної літератури / І. М. Водинець // Світло. – 2002. – № 4. – С. 112–116.

Два автори:

Прізвище ініціали першого автора. Назва статті. / ініціали, прізвище першого автора, ініціали, прізвище другого автора // Назва журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.

Алгоритм оформлення статті з електронного видання:

Прізвище ініціали автора. Назва статті [Електронний ресурс] / ім'я, по батькові автора або ініціали прізвище автора // Назва журналу. – Рік. – № . – Режим доступу: електронна адреса, за якою розміщена стаття http://www...

Наприклад:

Кабан Л. В. Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону [Електронний ресурс] / Лариса Василівна Кабан // Народна освіта. – 2007. – Випуск 1. – Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku\1\statti\2kaban\2kaban.htm

Детальніше ознайомлення з новими правилами оформлення списку бібліографії представлено у таблиці:

Характеристика джерела Приклад оформлення
Книги: Один автор 1. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посіб. / Микола Степанович Тимошик. — 2-ге вид., стереотипне. — К. : Наша культура і наука, 2006. — 560 с. 2. Бондар Ю. В. Національний інформаційний простір новітньої України: становлення та функціонування у процесі політичної трансформації суспільства : монографія. — К. : Міжрегіон. Акад. упр. персоналом, 2007. — 184 с. — Бібілогр.: с. 166—183.
Два автори 1. Ромовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. — К. : Прецедент, 2006. — 93 с. 2. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори

1. Мацько Л. І. Стилістика ділового мовлення та редагування ділових документів / Мацько Л. І., Кравець Л. В., Солдаткіна О. В. — К. : Ун-т “Україна”, 2005. — 281 с.

3. Матеріали для дотримання строків проведення атестації, передбачених Положенням, навчальним закладам рекомендується подавати на розгляд не пізніше 1 лютого поточного року.

Авторська програма (розробка, методичні рекомендації, навчальний посібник тощо), що подається на експертизу та розгляд повинна бути розглянута:

1) (для ПСМНЗ) на засіданні шкільного методичного об’єднання (відділу) з відповідного фаху (витяг з протоколу); (для закладів І-ІІ рівня акредитації) на засіданні циклової комісії або відділу, методичної ради закладу (витяг з протоколу);

2) на методичній раді закладу, де ця програма пройшла апробацію (витяг з протоколу);

3) мати дві рецензії:

(для ПСМНЗ) викладача відповідної циклової комісії або відділу закладу І-ІІ рівня акредитації та схвалена рішенням відповідної циклової комісії або відділу вищого навчального закладу;

(для закладів І-ІІ рівня акредитації):

- науковця і бути схвалена рішенням відповідної кафедри вищого навчального закладу ІІІ-ІV р.а. ;

- викладача-практика відповідної фахової кваліфікації.

Усі підписи завіряються підписом відповідальної особи та печаткою закладу.

3. Після розгляду поданих матеріалів виноситься протокольно рішення про результати схвалення або відхилення методичної розробки відповідно до Орієнтовних показників для оцінювання методичної розробки.

ІІ.ВИДИ МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК

Матеріали претендента на присвоєння (підтвердження) категорії або педагогічного звання можуть подаватися у таких варіантах:

Методична розробка - це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних підходів навчання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому, практичного спрямування. Методична розробка повинна містити конкретні матеріали, які може використовувати викладач у своїй роботі (завдання, зразки робіт, розробки уроків за визначеною темою, інструкції для проведення практичних занять, тести, репертуарні збірники, аналіз музичних творів тощо).

Методичні розробки – це навчальні посібники; методичні посібники; навчально-методичні посібники та інші види навчальної літератури.

Навчальний посібник - це збірник вправ, довідник, словник, комплект таблиць та плакатів, робочі зошити, роздавальний матеріал та ін. Навчальні посібники мають задовольняти педагогічні вимоги, відповідати віковим особливостям дітей, бути зручними для користування й безпечними для здоров’я.

Методичний посібник – це друкована книга, призначена, як правило, для викладачів, і в якій відповідно до завдань вивчення даного предмету і його змісту представлені педагогічні форми й методи - технології конкретних навчальних занять. Методичний посібник може містити ілюстрації, таблиці, схеми, запитання, завдання, вправи та інші навчальні матеріали, які можуть використовуватися як для організації навчального заняття, так і для самостійної роботи учнів( студентів).

Навчально-методичний посібник- друкована книга, яка містить стислий систематизований матеріал з навчального предмету, розділу чи теми, а також методику його викладання на основі власного чи запозиченого досвіду роботи. Призначається і для викладачів, і для учнів ( студентів).

Такий вид навчальної літератури, як правило, також містить запитання (завдання) для контролю і самоконтролю. У навчально-методичному посібнику можуть бути надруковані й плани різних видів занять з переліком рекомендованої літератури; він може містити і доповнюючий матеріал для проведення практичних занять тощо.

Інші види навчальної літератури

Методичні рекомендації - навчально-методичне видання, що містить матеріали теоретичного або теоретично-прикладного характеру на допомогу різним категоріям педагогічних працівників з викладання (вивчення) окремих тем або розділів курсу, навчального предмету, роботи з різними формами колективного музичення.

Перед початком роботи з написання методичної розробки необхідно чітко визначити її мету.

Мета методичної розробки – підвищення педагогічної майстерності самого автора розробки. Вона досягається завдяки тому, що в процесі її створення педагогам доводиться згадувати основні положення курсу педагогіки через призму практичного використання до заняття, вивчати методичну літературу, бажання автора методичної розробки поділитися своїм педагогічним досвідом з колегами.

До методичної розробки висуваються серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно:

· Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомою викладчу, по даній темі у викладача повинен бути накопичений певний досвід.

· Визначити мету методичної розробки.

· Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми.

· Скласти план і визначити структуру методичної розробки.

· Визначити напрями майбутньої роботи.

Вимоги до методичної розробки:

1. Зміст методичної розробки має чітко відповідати темі та меті.

2. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб викладачі могли отримати відомості про найбільш раціональну організацію навчального процесу, ефективність методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних засобів навчання.

3. Авторські методики не повинні повторювати зміст підручників та навчальних програм, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічній літературі.

4. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто та чітко.

5. Мова методичної розробки повинна бути чіткою, лаконічною, грамотною, переконливою, з відповідною термінологією.

6. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні підкріплюватися посиланнями на власний педагогічний досвід.

8. Методична розробка повинна розкривати питання «як навчати».

9. Повинна містити конкретні матеріали, які може використовувати викладач у своїй роботі (завдання, зразки нотного матеріалу, схеми, тести, різнорівневі завдання тощо).

3.Структура методичної розробки

Загальна структура:

1. Анотація.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Висновок.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки.

У анотації (3-4 речення) коротко вказується якій проблемі присвячується методична розробка, які питання розкриває, кому може бути корисна.

У вступі (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце в змісті освіти.

4.Загальні вимоги до технічного оформлення методичної розробки.

Загальний обсяг методичної розробки повинен становити не менше 24 аркушів комп'ютерного тексту.

Матеріали подаються на паперових носіях та в електронному варіанті (на CD).

Текст оформлюється в редакторі Word for Windows і роздруковується на папері формату А4, шрифт розміру 14 Times New Roman.

Розміри полів: ліве – 25-30 мм; праве – 15 мм; верхнє – 20 мм; нижнє – 20 мм.

Текст друкується через 1,5 інтервали, заголовки і виділені слова не підкреслюються.

Усі сторінки мають бути пронумеровані.

Текстовий матеріал може поділятися на частини, розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів потрібно розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається із двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису.

Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкове).

Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках.

Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити.

Кількість і обсяг розділів не лімітується.

5.Вимоги до структурних елементів методичної розробки

Титульний лист ( Додаток 1)

Титульний лист містить дані, що подаються у такій послідовності:

· повна назва відділу/департамент з питань культури, методичного кабінету/, навчального закладу;

· тема розробки;

· відомості про автора розробки,

· рік оформлення матеріалу.

Додаток 1

Лист 1 (титульний)


Лицьова сторона

Департамент з питань культури, національностей та релігій

Львівської обласної державної адміністрації

Методичний кабінет навчальних закладів мистецтва і культури

Львівська дитяча музична школа

Назва методичної розробки

2015


Зворотна сторона

Укладач...........................................................

Рецензенти ........................................................

ПРИКЛАД

Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації

Методичний кабінет навчальних закладів мистецтва і культури

Львівська дитяча школа мистецтв

Методичні рекомендації

для викладачів фортепіанних відділів

шкіл естетичного виховання

Розвиток самостійності музичного мислення

учнів старших класів

Львів, 2014

ПРИКЛАД

Укладач:

Іванченко П.В. – викладач фортепіано Львівської дитячої школи мистецтв

Рецензент:

Борис З.В.– завідувач фортепіанного відділу Львівського державного музичного училища ім. С.Людкевича

Розвиток самостійності музичного мислення учнів старших класів відділів спеціального фортепіано ДМШ. Методична розробка. – Львів, 2014. – 29с.

У методичній розробці подається метод підготування музикантів – початківців, які мають певні навики, можуть самостійно розібрати і вивчити музичний твір будь-якого жанру, володіти інструментом, підібрати мелодію та акомпанемент до неї.

ІІІ. Оформлення рецензії на методичну розробку

Якщо методична розробка є атестаційним матеріалом претендента на присвоєння педагогічного звання, необхідно зробити відповідний рекомендаційний запис у висновках.

Після проведеної роботи з удосконалення матеріалів автор (розробник) повертає їх рецензенту разом із рецензією. Рецензент заповнює нову рецензію, яка, як і попередня, прикладається до методичних матеріалів.

Рецензія – складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки. Метою рецензії рукопису зазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору – складення йому аргументованої фахової оцінки.

Реквізити рецензії :

1. Назва документа (Рецензія на...).

2. Зазначення у назві:

- заголовка рецензованої роботи та її обсягу (...рукопис посібника «Тестові завдання з української мови. 5 клас», обсяг – 100 с. комп'ютерного набору,...); - прізвище та ініціали автора рукопису (...автор - В.Ф.Жовтобрюх).

3. Текст, що містить:

- загальну характеристику теми аналізованої роботи та порушеної в ній проблеми, обґрунтування її актуальності, мотивації створення;

- стислий виклад змісту роботи;

- критичні зауваження, пропозиції;

-висновки.

4. Підпис рецензента, завірений печаткою.

5. Дата.

Основні вимоги до рецензії: науковість, об'єктивність, недвозначність у висвітленні думок, доброзичливість, обґрунтованість висновків.

Характерними для рецензії є такі слова й вирази (мовні кліше):

- автор показує (висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, аналізує, систематизує, вводить в обіг, розкриває, підкреслює, відтворює, охоплює, сперечається, полемізує, відкидає, заперечує);

- рецензована робота характеризується...;

- актуальність її визначається...;

- цінність роботи полягає в...;

- шкода, що у роботі немає (бракує)...;

- замало (непереконливо) висвітлено...;

- не розкрито...;

- робота має високий (низький) науковий рівень;

- заслуговує на схвалення...;

- становить певний (вагомий) внесок у розвиток...

Висловлення зауважень і рекомендацій є для рецензії необхідним. Зазвичай переліку помічених у рецензованій праці недоліків передують такі мовне кліше: - відзначаючи в цілому відповідність рукопису вимогам Державного стандарту та змістовим лініям програми, схвально оцінюючи його змістове наповнення і методичний апарат, а також інноваційну структуру, вважаємо за потрібне висловити деякі зауваження і пропозиції...

- разом з тим, можна вказати й певні недоліки в роботі, подолання яких, як здається, підвищить якість роботи …

- дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, які, як нам здається, могли б поліпшити зміст роботи…

- у плані побажань можна зауважити таке...:

Вимоги до складання рецензій

Слід пам’ятати, що авторський оригінал методичної роботи, чи будь-якого твору навчальної та навчально-методичної літератури може бути ухвалений за умови позитивної на нього рецензії.

Завдання рецензента (групи рецензентів) полягає в тому, щоб дати об’єктивну оцінку науково-методичному та літературному рівню оригіналу, зробити аргументований аналіз актуальності, сучасного досягнення педагогічної теорії і практики. Рецензія, як правило, складається із трьох частин: загальна, текстовий розбір оригіналу, висновки.

У загальній частині рецензент відзначає:

1. Місце рецензованого твору серед інших на таку ж тему, його новизну, чим відрізняється він від попередніх творів цієї тематики, чи не дублює інших творів, тобто актуальність теми і доцільність видання, його значимість, термінологію, структуру і стиль.

2. Відповідність матеріалів оригіналу сучасним досягненням науково-педагогічної практики, цільовому призначенню, дотриманню дидактичних принципів і вимог, міжпредметного зв’язку;

-з'ясовує наявність (відсутність) у рукописі інноваційних підходів до навчання;

-визначає міру їхньої ефективності;

-складає оцінку якості та систематизації дидактичного матеріалу;

-зазначає бажані зміни (доповнення) щодо нього.

3. Звертає увагу на відповідність викладу віковим особливостям учнів.

4. Зʼясовує відповідність ілюстративного матеріалу темі, чи допомагає він кращому засвоєнню предмета, без яких ілюстрацій можна обійтись.

5. Зʼясовує відповідність матеріалів оригіналу діючим нормативно-технічним документам, використання найновіших літературних джерел у даній галузі знань, вказує, які літературні джерела застаріли.

6. Визначає, відповідно до вимог якої навчальної програми створено дану методичну розробку, простежує, чи повною є така відповідність, (чи обґрунтованими є відхилення від програми, якщо вони є).

7. Зазначає бажані доповнення (скорочення) щодо теоретичної частини роботи.

8. Формулює висновки (рекомендувати до друку; рекомендувати до друку за умови виправлення вказаних недоліків; не рекомендувати до друку).

У другій частині рецензії подається детальний перелік та розгляд усіх помічених рецензентом недоліків оригіналу – неточні і неправильні визначення і формулювання, смислові і стилістичні огріхи, вказуються місця в оригіналі, які, на думку рецензента, слід вилучити або скоротити, доповнити або переробити.

У заключній частині рецензії має бути зроблений висновок про те, чи можна даний оригінал пропонувати видавництву чи подальша робота над ним не є доцільною. Рецензент дає автору чіткі і конкретні рекомендації щодо поліпшення оригіналу. Зауваження і побажання мають бути об’єктивними і принциповими. Загалом, кожний рецензент чи група рецензентів можуть обрати свій план побудови рецензії, але за усіх умов вона повинна містити глибокий і кваліфікований аналіз.

Рецензія обговорюється і затверджується на засіданні відділу, циклової комісії, методичному об’єднанні. Текст рецензії і виписка з протоколу засідання разом з оригіналом методичної розробки подається до методичного кабінету при департаменті секретарю атестаційної комісії ІІІ рівня.

Кiлькiсть переглядiв: 3106